Смартфон, медіафон, комунікатор, що далі?!

23 Гру, 2012

За останні п’ять років в області мобільних комунікацій відбулося чимало важливих змін, позначаються і технічні досягнення, і падіння тарифів на обслуговування. Мобільний телефон з статусної речі реально необхідної небагатьом перетворився на повсякденний пристрій схожий на годинник або записник. Функції останніх, будь-який сучасний апарат, до слова сказати, чудово виконує. Інше питання, що не всім зручно дивитися час на телефоні, годинник більш звичний. А ось записні книжки з кожним днем ​​відходять у минуле, адже зручніше зберігати всю контактну інформацію в телефоні і відразу з нього ж набирати номер. Але от для зберігання більш розгорнутих даних (розкладу зустрічей, нотаток) сучасний телефон не підходить. Так, в апаратах є подібні функції, але все впирається в необхідність введення тексту з клавіатури. Незручність подібного введення робить використання цих функцій не реальним. Спробуйте день у день вносити свій робочий графік, натискаючи на маленькі клавіші і маючи до 10 пунктів у розкладі. Думаю, ломота в суглобах вам буде гарантована. Виходом може послужити введення даних на ПК і подальша синхронізація з телефоном. Але це нішеве рішення, хоча б по причині відсутності комп’ютера в поїздках, в гостях, та просто на зустрічі де також буває потрібно зробити позначки.

А тепер уявіть, що крім заміток, вам хотілося б узяти з собою в поїздку книги для читання, базу даних зі службовою інформацією, електронні листи, одним словом все те, що ви маєте на вашому ПК. Це завдання по плечу лише кишенькового комп’ютера (КПК), але аж ніяк не телефону. Точніше потрібно сказати не по плечу звичайному телефону, але цілком під силу смартфону. Це пристрій поєднує в собі кращі риси від мобільного телефону і КПК, тобто це якийсь гібрид. Як і будь який гібридний пристрій, смартфони часто поступаються як КПК, так і телефонам, але натомість пропонують зручність використання одного пристрою.

Аналогічно КПК подібні пристрої можна розділити на клавіатурні і сенсорні. У сформованій термінології термін смартфон (від англ. Smartphone або розумний телефон) означає пристрій, що не володіє клавіатурою. Якщо ж вона присутня, то називати пристрій слід комунікатором і ніяк інакше. Найчастіше ці два терміни плутають, змішуючи поняття. Дійсно, по виконуваних функцій, як смартфони, так і комунікатори дуже близькі, різниця лише в способі введення інформації, та розмірах пристроїв.
Як все починалося

Перші спроби розширити можливості звичайних телефонів були зроблені ще в середині 90х. Відразу декілька компаній запропонували свої концепції розвитку подібного класу пристроїв, так Nokia в 1996 році випускає комунікатор Nokia 9000 і починає активно просувати його на ринку. Це пристрій вперше було показано в березні 1996 року на виставці CEBIT в Німеччині, а вже влітку почалися його продажі. Комунікатор був масивним, в чомусь схожий на прямокутний брусок, зовні якого знаходився невеликий дисплей. Але, якщо ви відкривали його, то відразу ж бачили великий чорно-білий екран (640х240 точок), розташований у верхній частині, а в підставі клавіатуру. Безсумнівно, дизайн моделі і головне її перетворення в розкритому вигляді викликали інтерес, адже на той момент багато звичайні телефони за своїми габаритами нагадували комунікатор, а відрізнялися незавидною функціональністю. Серед реалізованих функцій вперше була відправка і прийом факсів з самого пристрою, електронна пошта, www браузер, синхронізація даних з ПК. Перелік можна продовжувати, комунікатор перевершував в рази будь-який мобільний пристрій по функціональності. Це стало можливим за рахунок того, що розробники побудували комунікатор на основі звичайного 386 процесора від Intel, а в якості операційної системи використовували GEOSTM 3.0. По суті, це перший гібридний продукт, в якому адаптували вже існуючі технології, що дозволило скоротити час розробки і витрати. З іншого боку використання стандартних комплектуючих призвело до збільшення розміру і ваги пристрою (173 x 64 x 38 мм, 397 грам). Час роботи також було не дуже великим, до 35 годин в режимі очікування і до 3 годин у режимі розмови. У рекламних проспектах стверджувалося, що без використання телефону комунікатор здатний пропрацювати до тижня. Реалії були такі, що його вистачало на три-чотири дні максимум. Цікаво, що в комунікаторі було встановлено 8 Мб пам’яті, з них 4 відводилося під ОС, а по 2 для програм і для користувача даних. Ще в 2000 році 8 Мб пам’яті для подібних пристроїв було нормою, навіть у цьому комунікатор випередив свій час.

Спочатку випускалася лише версія для GSM900 мереж, протягом 1997 року з’явилася підтримка GSM1800, GSM1900. У 1998 році на CEBIT демонструється наступна модель 9110, в продаж новинка надходить знову влітку. За великим рахунком версія 9110 була зліпком 9000 комунікатора, але для свого часу, – 386 процесор замінили на 486, зменшили вагу (253 грама) і розміри, а також збільшили час роботи. Лінійка отримала розвиток, але пристрій не стало чимось новим, інноваційним. Для того, щоб послідував прорив слід було змінити концепцію і компанія зробила це, випустивши влітку 2000 року Nokia 9210. Цей комунікатор вперше використовує ОС Symbian розроблену спеціально для мобільних пристроїв, а серцем пристрою служить 32 бітний ARM9 RISC процесор. Саме, починаючи з 9210, лінійка комунікаторів стала такою, як і планувалася спочатку. Не можна було випустити подібний продукт (для свого часу, звичайно ж) у відсутність спеціалізованих процесорів широко поширених на ринку, операційних систем для мобільних пристроїв, нарешті, спільноти розробників програмного забезпечення. Менеджери Nokia це прекрасно усвідомлювали, саме тому компанія взяла безпосередню участь у створенні Symbian, але про це трохи пізніше.

Успіх Nokia 9000, точніше інтерес до цього апарату з боку преси і потенційних покупців змусив інші компанії вступити в гонку по створенню подібних пристроїв. Конкуренти врахували слабкі місця Nokia 9000 і постаралися запропонувати інше рішення. Зниження маси і ваги стало можливим за рахунок зменшення розміру екрану, а також відсутності клавіатури, також збільшився час роботи. Введення даних передбачався за допомогою сенсорного екрану, це також була новація для свого часу. Незважаючи на те, що подібний введення існував на КПК, ніхто не намагався застосувати його до телефонів. Новий клас пристроїв отримав назву смартфони.

Перші спроби були зроблені компаніями Alcatel і Motorola. Так, смартфон Alcatel OneTouch Com припускав тільки сенсорний введення інформації і підтримував синхронізацію з Microsoft Outllok. Набір додатків був дуже мізерний, це контакти, записи, щоденник, і ніяких додаткових додатків або взагалі можливості їх установки. Цим пристрій відрізнялося від комунікатора, який спочатку дозволяв завантажувати нові додатки, а також створювати їх стороннім розробникам. В якості операційної системи використовувалася внутрішня розробка компанії. Це вже був не телефон, але ще й не КПК, смартфони займали якесь проміжне положення.

Компанія Motorola в серії Accompli пішла по тому ж шляху, своя власна ОС, відсутність завантаження додатків, але при цьому сам перелік поставляються додатків був розширений. Користувачеві запропонували більшу кількість додатків, але свободи вибору так і не з’явилося. Власне в цьому і виражалося основне протиріччя між комунікаторами і смартфонами на початковому етапі розвитку. Комунікатори були більш дорогими і функціональними, смартфони ж пропонували меншу кількість функцій при великому зручності використання. Надалі з розвитком технології ці відмінності практично стерлися, функціонально пристрої все більше схожі один на одного, основна відмінність лише в способі введення інформації.

З тієї ж опери

2 Коментарів

  1. Вардан
    Січень 17, 2013

    Так, ррозвиток в цьому напрямку технологій просто вражає… З такими темпами ми скоро зможему робити з допомогою смартфона що завгодно… ось недавно прочитав десь що до доного з смртфонів прикріпили функцію з допомогою якої можна керувати мікрохвильовкою на відстані, уявіть якщоце розвинути??? Можна буде упрвляти своєю технікою з далека…

  2. Лина
    Лютий 19, 2013

    Да уж, технологическое развитие мира за последние лет так 20, наверное превзошло все ожидания. Куда дальше? А разве 15 лет назад мы могли представить, что у каждого в кармане будет мобильный телефон, учитывая, что тогда один весил килограмм -два.То то же. А сейчас мы целые информационные библиотеки с собой носим.

Прокоментувати