Продовження скандалу з PRISM – нові подробиці

24 Чер, 2013

Пішов третій тиждень скандалу про те, як у США здійснювали збір інформації як всередині країни, так і за її межами. Зміст попередніх серій ви можете прочитати тут і тут.

Проти Едварда Сноудена, який був технічним співробітником ЦРУ, а потім консультантом АНБ, уряд США вирішив порушити кримінальний позов за розголошення секретних відомостей. Нагадаю, що Сноуден ховається в Гонконзі, звідки в рамках кримінальної справи його можуть екстрадувати до США. Але екстрадиція – зовсім не вирішене питання, що настає автоматично після відповідного звернення влади США. Справа може розглядатися місяцями, і остаточне рішення буде за владою Гонконгу, так як питання шпигунства є політичним. У протиборстві Сноудена з його колишніми колегами є цікавий момент – у Сноудена на руках невідома кількість документів, яке обіцяє стати шокуючим. І так само, як в історії Wikileaks, Сноуден не розкриває всі карти одномоментно.

Завдання влади США – заспокоїти населення і своїх партнерів, завдання Сноудена і якоїсь розвідки світу, що стоїть за ним – викладати матеріали порційно, щоб заподіяти максимальний збиток США і їх союзникам. На жаль, за інших рівних на роль замовника цієї операції може претендувати лише Росія, оскільки саме у Росії найбільший інтерес до ФБР, ЦРУ, так само як і кількість вербувань співробітників цих агентств. Нагадаю, що в 1985 році, який назвали роком шпигунів, два таких агента були розкриті у ФБР і ЦРУ на дуже високих постах (Елдріч Еймс і Хансен). Їх робота на Росію завдала шкоди США у розмірі декількох мільярдів доларів, і це був відчутний удар по всіх операціях США в світі. У спогадах колишнього співробітника КДБ, Віктора Черкашина («У пошуках агента» – книга доступна російською мовою), що брав участь в тих операціях, йдеться, що крім розкритих агентів, були й інші в урядових агентствах США.

По зрілому міркуванні я повинен сказати, що Сноуден, швидше за все, працював на російську розвідку, і в момент, коли він був близький до розкриття, його використовували ось у такій грі. Це цілком у дусі СЗР Росії, а для самого агента навряд чи залишався великий вибір, як і що робити. Інша справа, що формально ніхто не вкаже на Росію, і те, що ми бачимо, стає пропагандистської війною в кращих традиціях 70-х років минулого століття. Можна припускати, що ці дії були недвозначно спрямовані проти США, а суть послання досить ясна – з Росією доведеться рахуватися, або ви будете розгрібати власні проблеми у величезних кількостях. Нагадаю, що президент США на минулому тижні присвятив витоку Сноудена кілька заяв, зокрема, він стверджував, що розвідка працює поза США і не шпигує за власними громадянами. Питання «кому вигідно» в цій історії стає основним, але завдяки протиборства розвідок ми отримуємо доступ до нових порціях інформації, яка, м’яко кажучи, шокує.

У британську TheGuardian Сноуден відправив документ, в якому розповідається про те, як британська спецслужба GCHQ збирає дані телефонних розмов, SMS, пошти та інших каналів зв’язку. Всі ці дані надаються в рамках співпраці АНБ в США.

На всіх волоконнооптичних лініях зв’язку, що проходять через Британію, встановлені пристрої для знімання інформації – компанії самі надають доступ спецслужбам, так як частиною їх ліцензії в Британії стає цей пункт. У документі, наданому газеті Сноуденом, вказується, що інформація записується на 200 кабелях, кожен з них пропускає 200 гігабіт даних в секунду! У 2012 році британська спецслужба щодня записувала 600 мільйонів телефонних розмов. Текстові повідомлення і розмови зберігаються до 30 днів (для всього масиву інформації), для цього у Великобританії побудовано три великих дата-центру. До 18 місяців зберігаються додаткові дані – історії дзвінків і так далі. Стеженні піддаються не тільки традиційні канали зв’язку, а й соціальні мережі, наприклад, Facebook – про це прямо говориться в документі. З досить кумедною бравадою укладачі документа кажуть, що вони «господарі інтернету», оскільки здатні контролювати інформацію в ньому. Система електронного перехоплення в Британії в 2009 році називалася «Mastering the internet», пізніше її перейменували в «Tempora». Це, фактично, повний аналог PRISM, можливо, що дещо відрізняються методи збору даних.

Якщо мої припущення про те, що за цим скандалом стоїть російська розвідка, виявляться вірними, то один із сценаріїв відповідного ходу з боку Британії та США буде полягати в тому, що ми дізнаємося безліч подробиць про СОРМ2, який де-факто має рівно тими ж здібностями , що й згадані вище системи.

З тієї ж опери

Прокоментувати